Dracula
07.04.2008, 14:12:37
Після тривалих переговорів, судових позовів та інших затягувань Львівська мерія зібралась з духом і оголосила врешті інвестора на дегазацію та рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища, яким стало ТзОВ „Гафса". І все б добре - Львів має інвестора, Грибовичі врешті почнуть рекультивовувати, виконання робіт стартує вже з квітня... однак в тижбі залишилися непоміченими доволі суттєві „формальності": юридично оформлених гарантій для мешканців Грибович нема, дозволу екологічних і санітарних служб теж, як, зрештою, і концепції поводження з твердими побутовими відходами міста...
Інвестора представили у неділю, 23 березня, в приміщенні Грибовицької школи, де зібрались депутати сільської ради Грибович, міський мер Андрій Садовий із заступниками та, власне, сам інвестор. Журналістам у залі яко „не запрошеним" не дозволили залишитися, натомість після обговорення сам Андрій Іванович для ЗМІ милостиво оголосив: „Інформацію отримаєте завтра від прес-служби". Пам'ятаєте класичне: "Піди, чоловіче, на кухню - там тебе погодують"... Як виявилося, інвестор, який дегазуватиме і рекультивуватиме Грибовичі... ТзОВ „Гафса"! Договір із організацією місто уклало ще в далекому 2004 році. Однак у 2006-му нова влада на чолі з Андрієм Садовим переглянула його, подала позов до Господарського суду Львова, який, у свою чергу, його відхилив. Згодом міськрада подавала позов до Апеляційного, а потім до Касаційного суду -безуспішно.
„Напевно, спрацював здоровий глузд і міськрада зрозуміла: питання нагальне, рекультивацію слід робити якомога швидше", - вважає юрист ТзОВ „Гафса" Наталя Ковальчук. „Договір, підписаний у 2004 році, є недосконалий, але він діє. Це рішення суду", - вважає нині директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Сергій Бабак.
Передовсім слід з'ясувати поняття „дегазація" та „рекультивація". Отож, рекультивація - комплекс робіт, спрямованих на відновлення порушених земель, а також на покращання умов довкілля, відповідно до інтересів суспільства. Оскільки сміттєзвалище – суцільне екологічне лихо, наповнене небезпечними хімічними речовинами та бактеріями, які можуть просочуватись у грунт, воду або ж потрапляти в повітря, то рекультивувати сміттєзвалище, насамперед – ізолювати сміття від середовища, а згодом накрити його шаром грунту, на якому колись, можливо, ростимуть квіти. Вартість квітів на місці завалів смердючого сміття становить, за різними оцінками, – щонайменше 6 млн. доларів.
З іншого боку, частина рекультивації – дегазація. Адже в товщі сміття внаслідок хімічних перетворень органічних речовин утворюється біогаз. Якщо сміття просто ізолювати (накрити плівкою чи шаром глини), біогаз поступово накопичуватиметься і загрожуватиме вибухом. Отже, дегазація – відведення біогазу. Саме ця частина рекультивації – єдина прибуткова стадія цієї схеми. І річ не лише в тому, що біогаз можна використовувати як паливо, адже йдеться ще й про Кіотський протокол, який свого часу підписала Україна. За умовами цієї міжнародної угоди, квотами на викиди парникових газів (одним із яких є біогаз) можна торгувати. Тобто, закордонна фірма-інвестор може вкласти кошти в зменшення викидів парникових газів в Україні і продати це право на викиди, наприклад, Америці...
Цікавим, однак є те, що договір, який підписали ще в 2004 році „Гафса" та міськрада, зобов'язує інвестора тільки до дегазації сміттєзвалища, тобто – до прибуткової частини рекультивації. Про збиткову (залишкову) рекультивацію в договорі ані слова. „В угоді 2004 року, підписаній із міською радою йдеться лише про дегазацію сміттєзвалища. Та розглядати рекультивацію окремо від дегазації неможливо. Тож, аби провести дегазацію, доведеться частково провести рекультивацію. Ми зробили жест доброї волі – взяли на себе зобов'язання цілком провести рекультивацію і гарантуємо мешканцям Грибович, що звалище відповідатиме нормативам", – стверджує юрист ТзОВ „Гафса" Ковальчук Наталя.
Натомість її партнер, співзасновник ТзОВ „Гафса" Ігор Ковальчук розповідає: „Повної рекультивації за умовами договору ми робити не зобов'язані. В нас є гроші на часткову рекультивацію – на перекриття 30% обсягу звалища. Інвестора це задовольняє, аби відібрати біогаз. Але щоби повністю рекультивувати звалище, того не достатньо. Якщо міська влада побачить, що ми добре виконуємо свої обов'язки із дегазації, то, можливо, ми будемо виконавцем робіт із цілковитої рекультивації за кошти з міського бюджету. У нас в проекті на дегазацію та тридцятивідсоткову рекультивацію передбачено 5 млн грн. З бюджету міста на рекультивацію тих 70%, які залишаться, вже виділили 10 млн грн. В інших містах ми також рекультивували лише на 30%, а решту фінансувало місто".
Утому, що рекультивацію ТзОВ „Гафса" проводитимуть з доброї волі, переконані й міські чиновники: „Згідно з тим планом робіт, які вони представили на зустрічі з депутатами сільради, проводитимуть рекультивацію, і, я думаю, вони виконають свої зобов'язання".
Однак за чиї кошти відбуватиметься цілковита рекультивація? І де зараз, та куди попрямують тих 10 млн грн, які виділили торік на рекультивацію? „Минулого року місто виділило 10 млн. на рекультивацію. Куди поділися гроші, я не знаю. Під час зустрічі в Грибовичах я запитував про їх долю і місцезнаходження у Садового, але відповіді на своє запитання не отримав", — розповідає депутат Грибовицької сільської ради Марко Шпікула.
Не заспокоює у цій ситуації і репліка юриста „Гафси" Наталі Ковальчук, яка заявила: „Юридичного документа, який би надавав гарантії повної рекультивації, не оформлено. Однак ми з доброї волі проведемо повну рекультивацію і доведемо звалище до такого стану, як це вимагають стандарти". Адже пані Ковальчук як юрист повинна б розуміти вагу формальностей. До того ж у бізнесі, як правило, „з доброї волі" нічого не роблять, бо то вже не бізнес, а доброчинність. Тож, чи матимуть все-таки мешканці Грибович рекультивовані землі сміттєзвалища після того, як звідти відберуть ласий шматок біогазу, а чи залишаться з носом, наразі не відомо.
Інформація взята з сайту Комітету екологічного порятунку України - www.eco-ua.org
Першоджерело (http://www.eco-ua.org/index.php?item=articles&sub=2791&d_id=4)
Складається враження, що за що б не бралась влада - головна ціль перед ними - вімити трошки грошей... А бідні люди повинні чекати і надіятись що все-таки наведуть порядок з цим сміттєзвалищем...
Якими будуть ваші коментарі?
Інвестора представили у неділю, 23 березня, в приміщенні Грибовицької школи, де зібрались депутати сільської ради Грибович, міський мер Андрій Садовий із заступниками та, власне, сам інвестор. Журналістам у залі яко „не запрошеним" не дозволили залишитися, натомість після обговорення сам Андрій Іванович для ЗМІ милостиво оголосив: „Інформацію отримаєте завтра від прес-служби". Пам'ятаєте класичне: "Піди, чоловіче, на кухню - там тебе погодують"... Як виявилося, інвестор, який дегазуватиме і рекультивуватиме Грибовичі... ТзОВ „Гафса"! Договір із організацією місто уклало ще в далекому 2004 році. Однак у 2006-му нова влада на чолі з Андрієм Садовим переглянула його, подала позов до Господарського суду Львова, який, у свою чергу, його відхилив. Згодом міськрада подавала позов до Апеляційного, а потім до Касаційного суду -безуспішно.
„Напевно, спрацював здоровий глузд і міськрада зрозуміла: питання нагальне, рекультивацію слід робити якомога швидше", - вважає юрист ТзОВ „Гафса" Наталя Ковальчук. „Договір, підписаний у 2004 році, є недосконалий, але він діє. Це рішення суду", - вважає нині директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Сергій Бабак.
Передовсім слід з'ясувати поняття „дегазація" та „рекультивація". Отож, рекультивація - комплекс робіт, спрямованих на відновлення порушених земель, а також на покращання умов довкілля, відповідно до інтересів суспільства. Оскільки сміттєзвалище – суцільне екологічне лихо, наповнене небезпечними хімічними речовинами та бактеріями, які можуть просочуватись у грунт, воду або ж потрапляти в повітря, то рекультивувати сміттєзвалище, насамперед – ізолювати сміття від середовища, а згодом накрити його шаром грунту, на якому колись, можливо, ростимуть квіти. Вартість квітів на місці завалів смердючого сміття становить, за різними оцінками, – щонайменше 6 млн. доларів.
З іншого боку, частина рекультивації – дегазація. Адже в товщі сміття внаслідок хімічних перетворень органічних речовин утворюється біогаз. Якщо сміття просто ізолювати (накрити плівкою чи шаром глини), біогаз поступово накопичуватиметься і загрожуватиме вибухом. Отже, дегазація – відведення біогазу. Саме ця частина рекультивації – єдина прибуткова стадія цієї схеми. І річ не лише в тому, що біогаз можна використовувати як паливо, адже йдеться ще й про Кіотський протокол, який свого часу підписала Україна. За умовами цієї міжнародної угоди, квотами на викиди парникових газів (одним із яких є біогаз) можна торгувати. Тобто, закордонна фірма-інвестор може вкласти кошти в зменшення викидів парникових газів в Україні і продати це право на викиди, наприклад, Америці...
Цікавим, однак є те, що договір, який підписали ще в 2004 році „Гафса" та міськрада, зобов'язує інвестора тільки до дегазації сміттєзвалища, тобто – до прибуткової частини рекультивації. Про збиткову (залишкову) рекультивацію в договорі ані слова. „В угоді 2004 року, підписаній із міською радою йдеться лише про дегазацію сміттєзвалища. Та розглядати рекультивацію окремо від дегазації неможливо. Тож, аби провести дегазацію, доведеться частково провести рекультивацію. Ми зробили жест доброї волі – взяли на себе зобов'язання цілком провести рекультивацію і гарантуємо мешканцям Грибович, що звалище відповідатиме нормативам", – стверджує юрист ТзОВ „Гафса" Ковальчук Наталя.
Натомість її партнер, співзасновник ТзОВ „Гафса" Ігор Ковальчук розповідає: „Повної рекультивації за умовами договору ми робити не зобов'язані. В нас є гроші на часткову рекультивацію – на перекриття 30% обсягу звалища. Інвестора це задовольняє, аби відібрати біогаз. Але щоби повністю рекультивувати звалище, того не достатньо. Якщо міська влада побачить, що ми добре виконуємо свої обов'язки із дегазації, то, можливо, ми будемо виконавцем робіт із цілковитої рекультивації за кошти з міського бюджету. У нас в проекті на дегазацію та тридцятивідсоткову рекультивацію передбачено 5 млн грн. З бюджету міста на рекультивацію тих 70%, які залишаться, вже виділили 10 млн грн. В інших містах ми також рекультивували лише на 30%, а решту фінансувало місто".
Утому, що рекультивацію ТзОВ „Гафса" проводитимуть з доброї волі, переконані й міські чиновники: „Згідно з тим планом робіт, які вони представили на зустрічі з депутатами сільради, проводитимуть рекультивацію, і, я думаю, вони виконають свої зобов'язання".
Однак за чиї кошти відбуватиметься цілковита рекультивація? І де зараз, та куди попрямують тих 10 млн грн, які виділили торік на рекультивацію? „Минулого року місто виділило 10 млн. на рекультивацію. Куди поділися гроші, я не знаю. Під час зустрічі в Грибовичах я запитував про їх долю і місцезнаходження у Садового, але відповіді на своє запитання не отримав", — розповідає депутат Грибовицької сільської ради Марко Шпікула.
Не заспокоює у цій ситуації і репліка юриста „Гафси" Наталі Ковальчук, яка заявила: „Юридичного документа, який би надавав гарантії повної рекультивації, не оформлено. Однак ми з доброї волі проведемо повну рекультивацію і доведемо звалище до такого стану, як це вимагають стандарти". Адже пані Ковальчук як юрист повинна б розуміти вагу формальностей. До того ж у бізнесі, як правило, „з доброї волі" нічого не роблять, бо то вже не бізнес, а доброчинність. Тож, чи матимуть все-таки мешканці Грибович рекультивовані землі сміттєзвалища після того, як звідти відберуть ласий шматок біогазу, а чи залишаться з носом, наразі не відомо.
Інформація взята з сайту Комітету екологічного порятунку України - www.eco-ua.org
Першоджерело (http://www.eco-ua.org/index.php?item=articles&sub=2791&d_id=4)
Складається враження, що за що б не бралась влада - головна ціль перед ними - вімити трошки грошей... А бідні люди повинні чекати і надіятись що все-таки наведуть порядок з цим сміттєзвалищем...
Якими будуть ваші коментарі?