Львів прощається з героями Дмитром Дроздовим і Миколою Чмілем

Львів скорботить за захисниками України

Громада Львова готується до урочистої церемонії прощання з двома мужніми військовослужбовцями, які поклали своє життя на вівтар боротьби за територіальну цілісність та суверенітет України. Ці люди символізують жертвовність і відданість, яку продемонстрували тисячі громадян, вставши на захист батьківщини від агресії окупантів. їх історії нагадують про ціну, яку платить суспільство за свободу, і про те, що кожна людина може стати героєм у найтяжчі часи для нації.

Розклад церемонії прощання 10 липня 2026

Обряд вшанування буде проведено за ретельно продуманою програмою, що дозволить громадськості гідно попрощатися з захисниками:

1. 11:00 — початок чину похорону в Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла
2. 11:30 — загальноміська церемонія прощання на майдані Ринок
3. Похорон на Личаківському кладовищі, поле почесних поховань №87 (вул. Пасічна)

Міська влада закликає львів'ян та гостей міста долучитися до цієї траурної церемонії та виявити повагу до скорботи близьких загиблих героїв. На час прощання просять утриматися від розважальних заходів і святкувань, щоб навколо панувала атмосфера поваги та пошани до жертви воїнів.

Дмитро Дроздов: шлях від земельника до захисника

Дмитро Дроздов народився 21 травня 1983 року у селі Преображенка на Запоріжжі. Він виріс у родині, яка цінувала працю, порядність та людяність. З молодих років Дмитро займався сільськогосподарчою діяльністю, набуваючи досвід та навичок, які востребовані у тих, хто працює землею.

До призову на військову службу Дмитро проходив підготовку у 169-му навчальному центрі імені князя Ярослава Мудрого. Рідні характеризують його як людину світлу, щиру та добру, розташовану до людей, з видатним почуттям гумору, яке помагало навіть у найтяжчіші моменти. Він був людиною сім'ї, дорожив дружбою та довіреними йому стосунками.

У своєму вільному часі Дмитро захоплювався рибальством і спортом, а також мав особливу любов до тварин. Коли 2024 року розпочалася російська агресія, він, як і тисячи інших громадян, не вагаючись вступив до лав захисників. Боронив територіальну цілісність України на Донецькому напрямку у складі 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Сухопутних військ Збройних Сил.

На момент загибелі (23 вересня 2024) Дмитро залишив по собі донику, мати, сестру, зятя та двох племінників, які оберігатимуть його пам'ять.

Микола Чміль: з Львова в перший ряд оборони

Микола Чміль був справжнім львів'янином, народжений 27 жовтня 1986 року в серці Галичини. Він навчався у школі №59 міста Львова, а згодом здобув цінні професійні навички в державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище інформаційно-комп'ютерних технологій», де опанував ремесло штукатура та водія.

Протягом життя Микола працював зварювальником і водієм на приватних підприємствах, але його справжнє покликання виявилося у служінні Батьківщині. Люди, які знали Миколу, відзначають його спокій, добродушність та готовність допомагати — це були визначальні риси його характеру. Він люблю готувати та щедро ділився плодами своєї кулінарної майстерності з рідними й друзями.

У 2024 році Микола став частиною героїчної лав оборони України, служачи в 120-й окремій бригаді територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ. На Донецькому напрямку він виконував свій обов'язок перед батьківщиною аж до загибелі 24 квітня 2025 року.

Мати, вітчим, сестри та племінники Миколи залишилися скорботіти за ним, але його чини на полі честі залишаться вічною пам'яттю про його служіння.

Значення поминальних церемоній для суспільства

Публічні обряди прощання з захисниками відіграють важливу соціальну роль. Вони:

• Дозволяють громаді висловити колективну скорботу та повагу
• Утвердження ідеї того, що жертва воїнів не була марною
• Передають молодому поколінню цінності патріотизму та самовідданості
• Допомагають близьким переживати горе у колі однодумців та людей, які розуміють їхній біль

Героїчна смерть на полі честі — це не кінець, а перехід до вічної пам'яті в серцях народу. Кожен, хто віддав своє життя за Україну, стає частиною її історії та духовного спадку.

Як громадяни можуть виявити повагу

Участь у церемоніях прощання — один із найважливіших способів вшанування тих, які жертвували собою. Запрошуємо львів'ян та гостей міста:

• Прибути на площу Ринок о 11:30 для участі в загальноміській церемонії
• Принести квіти та вінки як знак скорботи та поваги
• Поділитися в соціальних мережах своїми спогадами про значення служіння цих людей
• Утримуватися від розважальних заходів у цей день
• Зберегти в пам'яті імена і вчинки героїв

Дотримання традицій пошани в сучасному світі

У часи складних вызовів для суспільства звичай публічного прощання з загиблими захисниками набирає глибокого смислу. Це дозволяє нам не забувати про реальні люди з реальними історіями, які стояли в опіч захищати наше право на мир і спокій.

Дмитро Дроздов і Микола Чміль — це не просто імена в списку. Це сини України, які вибрали честь і обов'язок перед своєю любов'ю до життя та комфорту. Їхні вчинки переживають їх самих і стають натхненням для інших.

Приймайте участь у цій важливій церемонії — дайте близьким загиблих відчути, що вся громада поділяє їх скорботу, а жертва цих людей не буде забута. Це наш спільний обов'язок перед минулим та майбутнім нашої нації.