Прощання із загиблим захисником Львова: дата, місце та час

Коли і де будуть церемонії

14 вересня 2026 року Львів зберуть на жаль і пошану. Місто попрощається з військовослужбовцем, що поклав голову на полі бою, захищаючи територіальну цілісність України від російської агресії. Це день глибокого смутку для всього громадянства, день, коли ми вшановуємо жертву та героїзм наших захисників.

Початок похоронної церемонії

Чин прощання розпочнеться о 12:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Це священне місце в серці міста, де родина, побратими, друзі та громада зберуться, щоб вшановувати пам'ять про розстріляного героя.

Загальноміська церемонія на площі Ринок

О 12:30 розпочнеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Мерія закликає всіх львів'ян та гостей міста долучитись до цієї солодарної дії. Жителів просять утримуватися від розважальних заходів та святкувань у цей день — час для роздумів, поваги та суспільної консолідації.

Місце поховання

Останню путь воїна буде завершено на Личаківському кладовищі, де розташовано поле почесних поховань. Герой знайде вічний спокій на полі № 87, що розташоване по вулиці Пасічна. Це місце, де й досі живе пам'ять про всіх, хто віддав своє життя за волю України.

Портрет героя — хто він був

Руслан Петришин народився 8 травня 1976 року в селі Станимир Львівської області. Це була звичайна людина з незвичайною долею — той, хто став символом вибору й жертви.

Освіта та професійний шлях

Руслан здобув освіту у Станимирській школі, згодом навчався у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну. Він поклав життя вчення, завершивши вищу освіту у престижному Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій.

По цивільному життю працював у сфері будівництва, мав власну справу. Це була людина, що творила, будувала, створювала матеріальні цінності для своєї родини та громади.

Характер та інтереси

За спогадами рідних, Руслан був:

• Веселою та життєрадісною людиною;
• Надійним другом і комунікабельною особистістю;
• Люблячим чоловіком та батьком;
• Активним громадянином з чітким цивільним позиціонуванням.

Його захоплення розкривали багатогранність його особистості:

• Риболовля;
• Садівництво;
• Любов до природи та тварин;
• Кулінарне мистецтво;
• Господарство та хліборобство.

Руслан Петришин був людиною, що активно допомагав іншим, завжди готовий поділитися часом і силами для добра близьких та громади.

Військовий шлях і служба Батьківщині

Коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення, Руслан не залишився осторонь. Він усвідомлював, що захист України — це кожного громадянина обов'язок.

Служба у 2-й Галицькій бригаді

Спочатку Руслан служив у складі 2-ї окремої Галицької бригади Національної гвардії України. Це елітне військове формування, яке славиться своєю дисциплінованістю та боєздатністю. Тут він отримав перші бойові навички й досвід.

Служба у 67-й механізованій бригаді

З 2025 року Руслан перевівся до 67-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ. На Дніпропетровському напрямку він продовжив виконувати своє безпрецедентне завдання — захищати територіальну цілісність та суверенітет України від окупантів. Саме там він віддав своє життя.

Сім'я та спадщина

У Руслана залишилися батьки, дружина, три дітей — доньки та син. Його сестра, похресник та вся розширена родина носитимуть пам'ять про нього у серцях.

Спадщина героя — це не лише його вчинок, а й приклад для молоді, його родини та майбутніх поколінь України.

Як почтити пам'ять героя

Присутність громади на церемонії прощання — це найвища форма поваги. Мерія Львова закликає всіх дотримуватися траурних відчувань: утримуватися від розважальних заходів, святкувань і навіть музики в громадських місцях.

• Прийдіть на церемонію у Гарнізонному храмі об 12:00;
• Долучіться до загальноміської ходи на площу Ринок;
• Вшаніть пам'ять на Личаківському кладовищі;
• Поділіться спогадами про героя з його рідними;
• Підтримайте сім'ю в цей складний час.

Висновок

14 вересня — це день, коли Львів припиняє роботу звичайного міста й стає містом солідарності, скорботи та пошани. Кожен, хто прийде на церемонію, стане свідком історії, частиною великої України, що вибиває своє право на вільне майбутнє. Руслан Петришин залишиться в пам'яті як герой, як людина, що вибрала честь і честолюбство замість безпеки. Його ім'я — це наказ новому поколінню: боротися, творити і любити Батьківщину.