Тема: "Подружня зрада" Союзу

Показ результатів 1 до 9 з 9

  1. #1

    "Подружня зрада" Союзу

    Воїни УПА і ОУН воювали проти радянських окупантів, і це дотепер головна тема протиріч між Сходом і Заходом України, це ще залишки радянської політичної диктатури. На Заході люди стараються пошвидше забути цей здавалося б ганебний для нашої історії факт, але мало хто задумувався чому так було, чому всі хороші і тільки западенці, пішли проти "своїх".А все тому, що Західно Українські землі приєднали до Союзу тільки в 1939 році, а до того тут була Польща, Австрія, знову Польща, а зовсім не Україна чи Радянський Союз. І Союз виступав як поневолювач і окупант для Галичини, Волині і Закарпаття, з яким логічно і точилася боротьба, з надією створення своюї незалежної держави.І обвинувачувати вояків ОУН УПА в зраді,це теж саме, що звинувачувати вдову на якій ви одружилися в тому, що вона зраджувала вам з своїм законним чоловіком.
  2. #2

    Re: "Подружня зрада" Союзу

    Воїни УПА і ОУН воювали проти радянських окупантів, і це дотепер головна тема протиріч між Сходом і Заходом України, це ще залишки радянської політичної диктатури. На Заході люди стараються пошвидше забути цей здавалося б ганебний для нашої історії факт,
    В дитинстві любив читати книжки про війну... Якраз згадалась "Підпільний обком діє" Федорова в першому виданні. Там досить детально описані кілька операцій, які радянські партизани провели разом з вояками УПА, звернено увагу на хороший вишкіл і дисципліну. В другому виданні книжки цих фактів вже не було, натомість було вказано, що в той час просто діяла між ними домовленість про ненапад.
    Вeздe хорошо, гдe нaс нeт, но мы обязaтeльно тaм будeм, и всё испортим.....))))
  3. #3

    Re: "Подружня зрада" Союзу

    Тобто є багато фактів, якібули перекручені радянськими істориками на догоду владі і комуністичній ідеології.
    І, знаєте, з нашого часу осуджувати чи виправдовувати тих людей немає сенсу - їм вже все одно. Та й не думаю, ща вони прагнули бути героями - просто робили свою справу, як рахували за необхідне, просто хотіли Волі. А ми можемо лиш постаратись зрозуміти їх...
    Вeздe хорошо, гдe нaс нeт, но мы обязaтeльно тaм будeм, и всё испортим.....))))
  4. #4
    Al1's Avatar
    Приєднався 02.02.2008
    Звідки Львов, Вийтовыча
    Повідомлень 2044
    Записів в журналі 82

    Re: "Подружня зрада" Союзу

    Не совсем понятная аллегория. Кто был законным мужем весёлой галычанской вдовы: Польша, Австрия или гитлеровская Германия?
    Amicus Plato, sed magis amica veritas.
  5. #5
    Al1's Avatar
    Приєднався 02.02.2008
    Звідки Львов, Вийтовыча
    Повідомлень 2044
    Записів в журналі 82

    Re: "Подружня зрада" Союзу

    Не совсем понятная аллегория. Кто был законным мужем весёлой галычанской вдовы: Польша, Австрия или гитлеровская Германия?
    Amicus Plato, sed magis amica veritas.
  6. #6
    Приєднався 07.06.2010
    Звідки м. Львів
    Повідомлень 1146
    Записів в журналі 111

    Re: "Подружня зрада" Союзу

    Текст написали а где вопрос? Где главный посил в теме ?
    Наш мир по-детски радикален.
    Друзья, сохраняйте свои статусы. Они помогут Вашему психиатру с диагнозом!
  7. #7
    Al1's Avatar
    Приєднався 02.02.2008
    Звідки Львов, Вийтовыча
    Повідомлень 2044
    Записів в журналі 82

    Re: "Подружня зрада" Союзу

    Текст написали а где вопрос? Где главный посил в теме ?
    Какой посыл? Это daossкий поток сознания, который невозможно втиснуть в прокрустово ложе формальной логики. Как только мы пытаемся сделать это, незримый путь Дао ускользает от нас...
    Да вот ещё... Ежели она вдова, вторично вышедшая замуж, то как она может изменять новому мужу с прежним мужем-мертвецом? Разве что его извлекли из могилы через вудуистский обряд...
    Amicus Plato, sed magis amica veritas.
  8. #8
    Приєднався 04.06.2009
    Звідки Слов'янськ
    Повідомлень 2154
    Записів в журналі 22

    Re: "Подружня зрада" Союзу

    Взагалі-то порівняння відносин між націями і подружніх відносин не є коректним. Для державної нації (при цьому неважливо держава вже існує чи є поки-що в проекті) "немає постійних союзників, а є лише постійні інтереси".
    А стосовно УПА, то є оця ось стаття, в якій все толково пояснюється як з логічної, так і з емоційної точки зору.
    Ким і чим для нас, сучасних українців, є УПА? Ключове слово – ВИБІР. УПА раз і назавжди ламає звичний стереотип «історичної безнадії», нав’язуваний нам всіма імперськими версіями історії.
    Тепер уже немає страшного світу тоталітарних режимів, в якому окремо взята людина нічого не вирішує. Немає явної приреченості, немає тужливого вибору між «великим злом» і «трохи меншим злом», де третього не дано. У Росії, на жаль, було саме так. У Німеччині було так само, якщо не гірше.

    А у нас була УПА. А значить – був особистий вибір кожної окремої людини. Вибір не між «великим і меншим злом», а між Злом і Добром. Вибір, відмову від якого не замаскуєш знаменитою фразою всіх боягузів і зрадників – «ну, знаєте, час був такий, від нас нічого не залежало». Вибір, за який кожен відповідає сам, перед Тим або чим, в Кого або в що він вірить.

    Виявляється, можна було не розриватися між співпрацею з наці і покірністю комі. Можна було відважно викрикнути «Чума на обидва ваші доми!» і піти в ліс. Піти в УПА.

    ОБСЄ в 2009 році нарешті зрівняла сталінізм з гітлеризмом. Для простих сільських парубків з УПА це було очевидно ще в 1942-му. Той випадок, коли селянська простота куди краща за політичні мудрування.

    І не важливо, чи були шанси на перемогу. Якщо не було – тим відповідальнішим був цей вибір. Якщо на війну йдуть, математично оцінюючи шанси на виграш і програш – це військова кампанія. Це ремесло генералів. Якщо йдуть просто тому, що совість не дозволяє не піти – це Священна Війна. Це – справа Громадян.

    У нас була УПА. А значить – були Громадяни. Громадяни країни, якої ще не було на картах світу. Країни, яка не повинна була виникнути за планами що одних окупантів, що інших. Країни, в якої не було визнаного прапора і герба, держапарату, дипслужби, валюти, регулярної армії, взагалі нічого не було. Були лише Громадяни. І у цих Громадян була своя «саморобна» армія – УПА.

    Якщо в країни є Громадяни – все інше рано чи пізно «прикладеться». Навпаки – навряд чи.

    А ще – УПА НІКОЛИ НЕ КАПІТУЛЮВАЛА.

    Так, озброєна боротьба в якийсь момент припинилася, коли всі солдати нашої лісової армії виявилися в безіменних могилах або сибірських таборах. Але капітуляції не було. Не було «мирової» з окупантами, визнання легітимності їхнього режиму. Був лише вимушений передих – доки підросте нове покоління бійців. Генерали можуть задаватися в полон зі своїми регулярними арміями, Громадяни не капітулюють.
    А ще – УПА ПЕРЕМОГЛА.

    Перемогла в 56-му, коли совєти були вимушені «амністувати» повстанців, що вижили, аби хоч якось припинити озброєне протистояння і перестати витрачати величезні ресурси на каральні акції в давно «мирній» країні.

    Перемогла в 60-х, коли вимогу незалежності України стали висувати майбутні дисиденти – юні комсомольці зі Східної України, що ніколи в житті не бачили живого «бандерівця».

    Перемогла в 90-му, коли київські студенти у своєму наметовому таборі заспівали невідомо ким і як переписані повстанські пісні, а молоді рок-н-рольні команди стали присвячувати УПА свої нові альбоми.

    Перемогла в серпні 91-го, коли відвічні вороги УПА, комуністи, скриплячи зубами, були вимушені проголосувати за незалежність України і підняти над Верховною Радою наші прапор і герб. Прапор і герб УПА.

    Перемогла в грудні 91-го, коли на референдумі 92% українців підтримали незалежність. Тобто підтримали програму і мету УПА.

    Перемогла в 2004, коли мільйони людей вийшли на вулиці захистити своє право вибору. Над морем киян і гостей, що реве, зі всіх регіонів разом з національними прапорами, помаранчевими і жовтими прапорами нинішніх партій, гордо майоріли червоно-чорні бойові прапори УПА. Їх тримали люди, мало хто з яких може похвалитися дідом-повстанцем. Повстанці через зрозумілі причини рідко встигали обзавестися дітьми. Але ці люди, чиї діди в більшості своїй тихо тягнули лямку покірних «совків», все ж чули, що можна було – ІНАКШЕ. Що БУВ ВИБІР. Що були люди, що ВИРІШИЛИ САМІ. І саме тому їх вистачило на те, аби в потрібний момент зробити СВІЙ ВИБІР, і вийти на Майдан у футболках з портретами Бандери і Шухевича.

    УПА перемагає сьогодні, коли модний виконавець в стилі реп-панк раптом говорить на концерті, звертаючись до натовпу хлопців і дівчат, для яких не те що Друга Світова, – для них навіть СРСР як такий – це вже лише рядок зі шкільного підручника: «Хлопці, зовсім недавно, в 43-му, в такі ж осінні дні сотня бійців УПА прийняла бій з трьома батальйонами гітлерівців, оточена в руїнах старого козацького монастиря. Не вижив ніхто, але протрималися вони цілий тиждень. Давайте сьогодні їх пригадаємо» – і видає приголомшливу рок-баладу пам’яті повстанців. І зал, що складається в основному з абсолютно «цивільних», російськомовних в повсякденному житті київських студентів, хором підхоплює приспів.

    Або коли виконавець любовної лірики раптом записує альбом переспіваних в сучасному аранжуванні повстанських пісень, відновлених за оригінальними записами 40-х, і ці пісні стають національними хітами, і тисячі київських хлопців і дівчат, чиї діди в більшості своїй не тільки не були в УПА, але навіть не жили в тих регіонах, де УПА воювала, радісно хором кричать «Лента за лентою набої подавай, вкраїнський повстанче, в бою не відступай!»
    УПА перемагає, коли у відповідь на чергові свинства режиму сотні людей без заклику якої-небудь партії, просто за листуванням в ЖЖ і Фейсбуці, мовчки вишиковуються уздовж Хрещатика з синьо-жовтими стрічками на рукавах, лацканах, сумочках; приходять під стіни Служби Безпеки з «проханням заарештувати себе як носія державних секретів»; збираються під Парламентом в день розгляду дискримінаційного мовного законопроекту.

    У НАС БУЛА УПА. А значить – У НАС Є ВИБІР.

    Якщо він був у цих юнаків навіть тоді – тим більше він є у нас сьогодні. В кожного з нас.

    І за це варто воювати. До зустрічі в новій УПА!
    Cognito ergo sum - Мислю, а отже існую
  9. #9
    Приєднався 13.10.2011
    Звідки Київ
    Повідомлень 386

    Re: "Подружня зрада" Союзу

    Тарас Шевченко

    І мертвим, і живим,

    і ненарожденним землякам моїм

    в Украйні і не в Украйні

    моє дружнєє посланіє


    ........І оживе добра слава,

    Слава України,

    І світ ясний, невечерній

    Тихо засіяє…

    Обніміться ж, брати мої,

    Молю вас, благаю!

Подібні теми

  1. 1- 31 березня,"Дикій простір" з ГАЙДАМАКАМИ та Олесею Теліженко, арт-кав"ярня "Штука"
    Від O_Lenka у форумі Події, афіша міста Львів. Кінотеатри, театри, виставки
    Відповідей: 0
    Останнє: 28.02.2011, 14:57:02
  2. Відповідей: 2
    Останнє: 22.02.2009, 18:50:57
  3. Ніно - це "джаз", "етнопоп", "world music"...
    Від Maat у форумі Події, афіша міста Львів. Кінотеатри, театри, виставки
    Відповідей: 6
    Останнє: 21.11.2008, 15:53:11
  4. Вечір-концерт "Армія світла" автора пісні "ВОНА" Костика Москальця
    Від Словотворець у форумі Події, афіша міста Львів. Кінотеатри, театри, виставки
    Відповідей: 0
    Останнє: 22.08.2008, 11:34:57
  5. Купуйте "Tampax" або"Always" і тримаєте стартовий "Леді life:)"
    Від Rainbow у форумі Мобільний зв'язок, Телефонія, Зв'язок
    Відповідей: 13
    Останнє: 13.08.2007, 13:52:38

Ваші права у розділі

  • Ви не можете створювати нові теми
  • Ви не можете відповідати на повідомлення
  • Ви не можете приєднувати файли
  • Ви не можете редагувати повідомлення