Поняття макроекономіка, соціально-економічна система і національна економіка є тотожними. Зазвичай під терміном макроекономіка розуміють лише виробничий, розподільчий і фінансовий аспект економіки держави. Але застосовуючи інституціональний, а не «рафінований» підхід, вона розглядається у взаємозв’язку з різноманітними соціальними і політичними чинниками. В такому разі розуміння макроекономіки стає більш повним і системним.
Макроекономіку слід розглядати у взаємозв’язку з різноманітними соціальними (національними, класовими, культурними) чинниками, оскільки економіка існує завдяки суспільству і заради суспільства; а також у взаємозв’язку з політичними чинниками, оскільки державна політика – це менеджмент соціально-економічної системи.
Таким чином, найбільш повним є розгляд економіки держави як соціально-економічної системи. Розгляд макроекономіки виключно як виробничого, розподільчого і фінансового аспекту економіки держави є «рафінованим», тобто однобоким, неповним. Національна економіка – це економіка нації-держави; синонім терміну макроекономіка. Таким чином, ці три терміни позначають один і той самий об’єкт, але з різних сторін; тому кожен з цих трьох термінів доцільно застосовувати в різному контексті.
Термін соціально-економічна система слід застосовувати коли розглядається внутрішній соціально-економічний устрій держави (національні проекти і досягнення, використання внутрішніх природних ресурсів, внутрішня соціально-економічна політика, міжкласові відносини, соціальна справедливість).
Термін національна економіка є достатньо загальним, але разом з тим він більш доречний коли виникає питання взаємин націй-держав; тобто коли власна економічна діяльність націй-держав розглядається у взаємодії з іншими націями-державами. Особливості внутрішнього соціального, економічного і політичного устрою (а також плани по зміні чи корекції внутрішнього устрою) будь-якої держави є визначальним для тих чи інших відносин з іншими різними державами, чий економічний, соціальний і політичний устрій різною мірою схожий чи не схожий на внутрішній устрій даної держави. Інакше кажучи: виробнича структура і внутрішній устрій держави, а також плани по їх зміні впливають на вибір політичної еліти і очолюваної нею наці-держави – з якими націями-державами плідно співпрацювати, з якими вести конструктивне змагання, а з якими ворогувати. І тому терміни соціально-економічна система і національна економіка є фактично синонімами.
Термін макроекономіка є найбільш загальним і універсальним; разом з тим його доцільніше застосовувати коли робиться більший наголос на виробничій, розподільчій і фінансовій стороні економіки держави, аніж на політичних і соціальних аспектах.
Відповідно викладена з такого погляду економічна історія є швидше історією взагалі з особливим наголосом на її економічній складовій.