Міська церемонія прощання з героями: коли та де
У понеділок, 27 липня, у Львові пройде офіційна городська церемонія на честь трьох військових, які пожертвували своїм життям, обороняючи територіальну цілісність нашої держави від агресії. Сергій Куда, Олександр Ольховик та Роман Митник будуть поховані з державними почестями, а їхня пам'ять отримає гідне вшанування.
Урядові структури закликають громадян міста та його гостей взяти участь у цій скорботній церемонії та утриматися від розважальних програм і святкувань на знак поваги до загиблих героїв.
Програма похоронної процесії та графік заходів
Перший етап: Релігійна служба у храмі
Ритуал прощання розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі Святих апостолів Петра і Павла. У цьому святому місці для воїнів буде відслужена заупокійна служба перед тим, як їхні останки будуть передані на остаточне поховання.
Другий етап: Громадське вшанування на центральній площі
Слідом за релігійною церемонією, приблизно о 11:30, на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання. Цей заходи дозволить львів'янам та гостям міста виявити останню пошану загиблим захисникам.
Третій етап: Поховання на полі почесних поховань
Завершальний етап — поховання трьох героїв на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (розташоване на вулиці Пасічна). Це місце вже довгі роки слугує останньою пристанню для воїнів, які віддали своє життя за незалежність України.
Біографія першого героя: Сергій Куда
Сергій Куда (04.03.1978 — 29.12.2024) був уродженцем Львова, людиною, яка присвятила себе честній праці та родині. Його освіту становила середня школа №78 у Львові, а професійні навички він отримав у вищому професійному училищі інформаційно-комп'ютерних технологій.
Протягом багатьох років Сергій працював на посаді інкасатора у Львівській дирекції акціонерного товариства «Укрпошта». За свідченням близьких, він виділявся як турботлива, чуйна й людяна людина, завжди готова протягти руку допомоги. У вільні хвилини він віддавав себе спорту та футболу.
У 2024 році Сергій зробив вибір у користь своєї Батьківщини, став на її захист від російської агресії та служив у складі 61-ї окремої механізованої Степової бригади Збройних військ України, беручи участь у боях на Північно-Слобожанському та Курському напрямках.
Після себе Сергій залишив матір, дружину, доньку та спільну родину, яка буде зберігати спогади про його героїзм та любов.
Другий захисник: Олександр Ольховик
Олександр Ольховик (12.08.1981 — 22.05.2026) походив з міста Селидіва у Донецькій області. Він отримав освіту в Селидівській гімназії №1, а практичне ремесло — у Ясинуватському професійному будівельному ліцеї, де здобув фах маляра-штукатура.
Багато років Олександр позиціонував себе як доброзичлива й щира людина, приємна в спілкуванні та завжди готова до взаємодопомоги. Його цінували за відкритість до людей та активне небайдужість до проблем оточуючих. Коли він мав вільний час, він занурювався у світ музики, особливо захоплюючись жанром реп.
Олександр пережив особливу трагедію — у 2022 році ракетний удар по залізничному вокзалу у Краматорську забрав його дружину та доньку. Попри цей несамовитий удар, у 2026 році він знайшов сили для боротьби за державу і проходив військову службу у військовій частині А5065.
Живими залишилися його донька, батьки та брат, які пронесуть пам'ять про його жертовність крізь роки.
Третій герой: Роман Митник «Муха»
Роман Митник, відомий серед друзів як «Муха» (27.04.1990 — 06.10.2024), був справжнім львів'янином. Він здобув освіту у ліцеї №21 Львівської міської ради, а потім пройшов професійну підготовку у Львівському професійному коледжі ресторанного бізнесу.
На своїй роботі Роман трудився експедитором на приватному підприємстві, проте головною рисою його характеру була невичерпна життерадісність та оптимізм. Близькі люди його описують як людину, яка дарувала навколишнім позитив та тепло, яка щиро любила існування й цінувала кожну мить.
Роман був натурою, яка прагнула дослідження — він захоплювався подорожами та відкриттям нових місць, дозволяючи собі натхнення від краси навколишнього світу. Особливою пристрастю його було все технічне: він із задоволенням розбирав и знову складав різноманітні механізми та девайси своїми руками.
Поступивши на озброєння України в 2024 році, Роман служив у 68-й окремій аеромобільній бригаді імені Олекси Довбуша, успішно захищаючи східні рубежі держави на Донецькому напрямку.
На жаль, цей обдарований молодик залишив батька, брата, сестру, шваґру та племінницю — всіх тих, хто буде зберігати спогади про його доброту та мужність.
Як львів'яни можуть виявити повагу та долучитися
Основні вимоги до громадян під час церемонії
- Посилити почуття солідарності з сім'ями загиблих та їх близькими
- Утримуватися від розважальних вечорів та святкування протягом дня прощання
- Прибути до храму або на площу Ринок у чорному одягу на знак скорботи
- Приділити увагу самому дійству похорону та не відволікатися
- Дотримуватися спокойства й достоїнства упродовж церемонії
Місця, де можна виявити повагу
- Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла — місце богослужіння, де почнеться церемонія о 11:00
- Площа Ринок — центральна локація для громадської церемонії прощання о 11:30
- Личаківське кладовище — місце остаточного поховання на полі почесних поховань
Чому вшанування героїв має значення для суспільства
Церемонії прощання служать не просто офіційним обрядом, а важливим актом спільної пам'яті суспільства. Вони дозволяють громаді:»
Вшанування пам'яті героїв — це найвисокіша форма благодарності нації своїм захисникам, свідчення того, що їхня жертва не буде забута й послужить натхненням для нових поколінь.
- Об'єднатися у спільній скорботі й гідно проводити своїх захисників
- Передати наступним поколінням історію мужності й самопожертвування
- Виконати обов'язок перед тими, хто вибрав державу над власним благом
- Укріпити дух громадськості та національної єдності
- Дати сім'ям знати, що їхня втрата визнана та поважена
Висновок: Сьогодні вшанування, назавжди спогад
Трьох героїв, що загинули з віком від 34 до 46 років, пов'язує однакова визначальна рішучість — обороняти власну землю й народ. Сергій Куда, Олександр Ольховик та Роман Митник залишили після себе родин, друзів і колег, для яких 27 липня буде днем глибокої скорботи та честі.
Участь львів'ян у церемонії прощання — це не просто акт поваги до конкретних осіб, а підтвердження того, що на цій землі живе спільнота, яка пам'ятає своїх героїв і розуміє ціну свободи.
Запросіть близьких, прибудьте до храму о 11:00, виявіть останню пошану на площі Ринок і дайте зрозуміти сім'ям, що ці люди залишаються в серцях живих.
Часті запитання
Котра години почнеться церемонія прощання у Львові?
Релігійна служба розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Громадська церемонія прощання на площі Ринок заплановується на 11:30.
Де будуть поховані герої після церемонії?
Трьох воїнів будуть поховані на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №87, розташованому на вулиці Пасічна.
Яким був боевий шлях Сергія Куди?
Сергій Куда служив у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді Збройних сил України, беручи участь у боях на Північно-Слобожанському та Курському напрямках у 2024 році.
Що відомо про Олександра Ольховика?
Олександр Ольховик походив з Донецької області, працював у будівельній сфері. У 2022 році втратив дружину та доньку від ракетного удару. У 2026 році став на захист України, служачи у військовій частині А5065.
Які були захоплення Романа Митника?
Роман Митник вирізнявся особливою цікавістю до техніки — він ручно розбирав та збирав механізми. Крім того, захоплювався подорожами, музикою та життєво-позитивним ставленням до світу.
Чому важливо брати участь у церемоніях вшанування героїв?
Участь у церемоніях прощання — це прояв поваги до жертви захисників, об'єднання суспільства, передача історії мужності наступним поколінням та утвердження національної єдності.